Серпень 20th, 2009
Переклад статті з Coding Horror. Взагалі-то стаття непогано себе почуває на розробці, але, про всяк випадок, нехай ще й тут лежить.
(ще…)
Категорії: програмування |
Теґи:coding horror, javascript, програмування | Кометарів немає
Квітень 24th, 2009
У блозі Coding Horror був цікавий пост “Is Open Source Experience Overrated?” переклад якого я і пропоную вашій увазі.
===============================================================
На мою думку, що програмуванню слід навчатися на полі бою. А найбільше, наймасштабніше поле битви — це область програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом.
Зробіть вклад у якийсь відкритий проект. Їх тисячі, тож можна буде вибрати, який вам більше до вподоби. Але виберіть лише один, і глибоко вивчіть його, станьне активним розробником. Нема нічого більш практичного, більш реального, ніж сумісна робота з багатьма програмістами різних рівнів досвіду з усіх куточків земної кулі.
Якщо вам хочеться покращити свої навички програмування, що може бути краще, ніж робота у справжньому проекті з відкритим кодом? Їх тисячі, а можливо, і сотні тисяч. І деякі навіть змогли значно змінити світ.
На жаль, це не допомогло одному звичайному розробнику, анонімний лист якого я нещодавно отримав. От що він пише:
Зараз я шукаю роботу. Я програміст з чотирнадцятилітнім стажем роботи як у академічному середовищі, так і у сфері комерційного ПЗ. У своїх резюме та супроводжувальних листах я зазначав, що був архітектором низки відкритих Java-проектів, з кодом і дизайном яких можна ознайомитись через інтернет.
У одній компанії мною зацікавились. У них була політика: пропонувати кожному кандидату виконати пробне завдання. Я виконав це завдання, застосувавши перше ж рішення, яке спало мені на думку. Згодом під час телефонної розмови, їх хлопець витратив п’ять хвилин свого часу, розказавши, наскільки неефективним був мій розв’язок. Моя робота справила не дуже гарне враження. Тоді я запитав, чи дивився він на ті проекти, які я згадував. Він сказав, що не дивився. Схоже, негативне враження щодо мене вже сформувалося після проваленого тесту. Важко сказати, які критерії використовувались для оцінки результатів тесту, але, схоже, результат завалив усе інтерв’ю.
Іншого разу я розмовляв з рекрутером, якому потрібен був хтось на посаду розробника на Java. Я повідомив їй, що останнім часом працюю у проектах з відкритим кодом, і вона може ознайомитись з ними, щоб перевірити мій рівень компетентності. Через п’ять хвилин вона передзвонила, щоб сказати, що, схоже, в мене не вистачає досвіду комерційної розробки. Я б міг продемонструвати вільні програми, де використовувались потрібні їм технології, але це не мало значення.
Ще одному рекрутеру я сказав, що якийсь час працював у сфері комерційного ПЗ, поки знову не повернувся до школи. Пропрієтарний характер розробки не дозволяє мені багато про неї розказувати. Але факт, що робота була комерційною, аж ніяк не впливає на рівень моїх знань чи на мій вклад у створений проект. Чому я навчився у ті часи, так це заповнювати плани та оцінювати тривалість роботи. Втім, тепер ці навички знаються рекрутерам застарілими.
Жахливе протиріччя з усіма ідеями щодо відкритого ПЗ, які я так захищав. Він продовжує:
Я спробував зрозуміти хід їхніх думок. Сила-силенна проектів з відкритим кодом написані дуже погано. Їх створювали, щоб реалізувати якусь ідею, а не для того, щоб задовольнити потреби користувачів. У академічному середовищі опублікування роботи є важливішим, ніж збільшення кількості користувачів. У людей, що займаються комерційною розробкою, складається враження (інколи вірне, а інколи ні), що розробники відкритого академічного ПЗ не володіють певними практичними навичками. Я не кажу, що мій відкритий код найкращий, але він працює, він добре документований, і доступний для аналілу. Одна з причин, чому я багато часу витратив на роботу у вільних проектах — бажання зробити пошук роботи легшим. Я думав, великі зразки публічно доступного робочого коду скажуть роботодавцям більше про мене, ніж результати одного нещасного тесту чи рядок у резюме “проведено років”. Тепер я знаю більше про всю шумиху навколо відкритого коду. Я багато чув, багато робив, багато чого опробував на собі. Час від часу слід повертатися до реальності і задавати питання — а чи не переоцінено значення відкритого коду?
Погано, що знаходяться службовці, які не беруть до уваги досвід, отриманий у open source проектах. Це така сама частина вашого портфоліо, як і будь-яка інша, а тому будь-яка компанія, яку це не цікавить, є підозрілою. Це мінус роботодавцям. Я не впевнений, що хотів би працювати там, де більшу частину програмістського доробку вважатимуть не вартою уваги.
З іншого боку, вибір проекту має таке ж велике значення, як і власне програмування. Скільки існує проектів, що дарма витрачають зусилля, вирішуючи нікому не потрібні проблеми, або завдання, наскільки вузькоспеціалізовані, що ніхто, крім авторів, у них не розбирається? Як комерційна програма не може існувати без клієнтів, так і проект з відкритим кодом не можна уявити без певної критичної маси користувачів. Пам’ятайте, не достатньо просто випустити програму. Відкрили ви свій код чи ні, якщо ви пишете програми, які навряд чи хтось буде використовувати, якщо вам не вдалося зацікавити роботою у проекті ще хоча б кількох програмістів –
Тоді, що ви в біса робите?
Категорії: програмування |
Теґи:coding horror, open source, портфоліо, програмування | Коментарів: 1