Кольоровий grep

Липень 6th, 2009

Майже випадково дізнався, що grep вміє розмальовувати текст, що виводиться. Для цього потрібно лише додати опцію командного рядка --color. Крім того, у користувача є можливість самому задавати кольори тексту, що виводиться.
(ще…)

Категорії: bash, linux | Теґи:, | Кометарів немає

Blobby Valley

Квітень 17th, 2009

Про що ж ще писати у п’ятницю перед довгими вихідними, як не про ігри? Але це — не просто гра, це легендарна гра, впізнавана з першого погляду:

І, як виявилось, ця гра доступна всіх можливих платформах, в тому числі й на Linux. Качати на http://sourceforge.net/projects/blobby

Поки що у проекту статус Alpha, але програма цілком стабільна. І на Windows, і на Linux без проблем вдалося зіграти з компом пару партій.

Порівняно з канонічною версією, у проекті з’явилося кілька нових фіч. Наприклад, можливість зберігати запис гри. Крім того, можна писати свої скрипти (на lua) для управління гравцем. А потім, при бажанні — влаштовувати чемпіонати, чий штучний інтелект виграє більше матчів;)

Категорії: linux, Посилання на цікаве | Теґи:, , , | Кометарів немає

Дохлий піджин

Березень 13th, 2009

Ілюстрація відстійності пакетних дистрибутивів:

Програма, pidgin, вважає, що там десь у неї є нова версія і відмовляється працювати, поки її не оновлять. А фіг вам — у репозиторії все ще лежить стара версія, і коли буде нова, не відомо… Як тільки, так і зразу, мабуть.

Звісно, можна було б залізти на рідний піджиновський сайт і скачати тарбол. Навіть буде працювати, якщо пощастить з залежностями. Але, щоб була хоч якась надія уникнути неприємностей при наступному апгрейді, треба буде десь берегти сконфігуровані вихідні коди та логи інсталяції. Воно нормальній людині треба?

Категорії: Linux Hate, linux | Теґи:, , , | Кометарів немає

Суміш

Жовтень 15th, 2008

Беремо меню з MacOS, праву панель від Vista, ще верхню панель від Gnome, все старанно перемішуємо… Вуаля, ось що вийде:
(ще…)

Категорії: linux | Теґи:, | Кометарів немає

ODF vs OOXML: Норвегія

Жовтень 7th, 2008

Війна навколо стандартів на офісні документи дійсно не закінчується. Черговий викид лайна стався в Норвегії. Група тамтешніх “експертів” подали у відставку, протестуючи проти прийняття OOXML. Мабуть, детальні причини такого рішення описані у відповідному відкритому листі. Правда, лист той якогось біса паписано норвезькою (чи то вони так тихцем гуглоперекладач піарять). Ну, не суть важливо.

Я тут спробував повторити нещодавній гроклавський фокус і подивитися, на кого працюють герої дня. І, знову ж таки, не отримав нічого дивного. Information wants to be free:

Отже: Семеро представляють організації, що розповюджують Linux, ще по одному з Opera та IBM. Ага, ще один взагалі з OpenOffice. Компанія реально може позмагатися в гидотності з нашим українським Конституційним Судом. Невже реально хтось думав, що ці люди коли-небудь погодяться затвердити OOXML?

Категорії: linux | Теґи:, , | Коментарів: 2s

Про розмір специфікації OOXML

Жовтень 4th, 2008

Майже випадково натрапив на старий (від першого лютого) пост Мігеля Ікази. Він там висловлює власну думку про війну форматів, і, зокрема, про обсяг специфікації формату, запропонованої Microsoft:

Основне запереченя проти OOXML полягає в тому, що специфікація є “занадто великою”. Нібито 6000 сторінок занадто багато для специфікації і що це заважатиме третім сторонам від реалізовувати підтримку стандарту.

Насправді, це, мабуть, насправді є скоріше перевагою. Варто згадати, що протягом багатьох років ми намагались отримати як можна більше інформації про ці стандарти.

Наприклад, дуже давно, коли я працював над Gnumeric, суттєвою проблемою була відсутність інформації про функції і формули в Excel. В наявній тоді літературі це все було описано дещо неповно.

В описі OOXML опису формул та функцій присвячено 324 сторінки.

В початковому зверненні до робочої групи ECMA TC45 ця інформація була відсутня. Jody Goldberg та Michael Meeks (представники Novell у TC45) запросили її та включили до опису стандарту. Я вважаю це перемогою. Ці 324 сторінки (майже половина опису ODF) — перемога для всіх.

В залежності від того, як рахувати, в ODF на опис формул відведено від 4 до 10 сторінок. Очевидно, геть неможливо написати програму для обробки таблиць, використовуючи лише цей опис.

Щоб написати програму для роботи з таблицями в форматі ODF, доведеться додатково вивчати вихідні коди існуючих реалізацій (OpenOffice.org, Gnumeric), або відкриту документацію Microsoft, або , як це не смішно, OOXML.

(ще…)

Категорії: linux, програмування | Теґи:, , , | Кометарів немає

Про наполегливість

Вересень 21st, 2008

Ще один переклад з LinuxHater’s Blog (в рамках пристойності ;) ), і пара моїх думок в кінці.

===============================================

Чудовий пост у “Linux Weekly” продемонстрував ще одну типову лузерську точку зору

На мою думку, основною причиною того, що люди пробують Linux і згодом знов повертаються на Windows є те, що вони не досить наполегливі у своєму рішенні переходити. Вони не готові сприйняти той факт, деякі речі можна робити інакше, ніж у windows, у інший спосіб. Коли щось йде не так, вони швидко приходять до висновку “Це неправильно, на Windows це геть інакше”.

Шо за фігня? Люди не переходять на Linux, бо вони не досить наполегливі?

Воза ставлять попереду коней. Лузери чомусь завжди починають з того дурного припущення, ніби “люди” хочуть переходити на Linux.

Знаєте, воно так виходить, що, коли ви робите щось таке, що дозволяє людям працювати з більшою ефективністю, вони переходять на використання тієї штуки. Незалежно від того “наполегливі” вони, чи ні. Гляньте на Coogle Chrome, наприклад. Йому всьго тиждень, і він вже має більше прихильників, ніж Linux на десктопах.

Працювати з більшою ефективністю означає:

  • людям не доведеться вивчати нічого нового, але при цьому звичайні речі буде трохи легше робити, або
  • людям доведеться хоч щось вивчити, натомість вони зможуть виконувати речі, які були недоступні до того

Для більшості людей перехід на Linux не дає ні того, ні іншого. Ви маєте наново вивчити купу всягої фігні, щоб робити ті ж самі речі, що й раніше. До того ж, при переході ви втрачаєте доступ до великої тількості програм, а це, в принципі, зменшує вашу продуктивність. Але, ви ж можете провести кілька вікендів, вивчаючи якусь програму, потім пофіксити баги і зробити внесок своїм кодом. Для того, щоб змустити ту програму робити те, що у вас і так було, доки ви не ступили на цей веселий шлях. Ні, команди, яка повернула б вам втрачене життя назад, не існує.

============================================

На завершення я планував розказати про вплив швидкості завантаження Опенофісу на продуктивність. Але сталося ще дещо. Принесли мені тут нещодавно документ, який по-різному виглядав у різних версіях цього глючного середовища. Тобто, у автора документа все нормально, а в мене форматування навкіс і якийсь зайвий службовий текст додався. І варто було з такими воплями й соплями пропихувати в ISO той стандарт, якщо п’яні сантехніки все одно нічого путнього з ним зробити не змогли? Не те щось в світі коїться, однозначно

Категорії: Linux Hate | Теґи:, | Коментарів: 5s

Дизайн

Серпень 17th, 2008

На скріншоті внизу — чотири чекбокси, два з яких відмічені. Як ви гадаєте, які саме?

four checkboxes

Довелося якось працювати з ось такою дурнуватою темою для KDE. Здається, експериментально визначив, що відміченими є нижня пара. Хоча біс його знає, може тут ще й інші глюки Kate додалися

Категорії: Linux Hate | Теґи:, , , , | Коментарів: 3s

Заголовки bash-скриптів

Серпень 11th, 2008

Будь-який bash-скрипт починається з магічного напису #!/bin/bash. Ті, хто уважно читав підручники, можуть навіть пригадати, що магічними насправді є лише символи #!, а все, що за ними — шлях до інтерпретатору. Але мало кому відомо, що в якості останньго зовсім не обов’язково використовувати одну з багатьох різновидностей sh. Залежно від змісту файлу можна вказати /bin/perl або /usr/bin/awk. А можна взагалі обійтися без вказування інтерпретатору. (ще…)

Категорії: bash | Теґи:, , | Кометарів немає

Feel the source

Серпень 2nd, 2008

Переклад Feel the source з Linux Haters Blog

Переважна більшість FOSS натовпу вважає, що розповсюдження вихідного коду є чимось надзвичайно добрим. Натомість, я впевнений, що не все так чудово. Концепція OSS, що закликає до розповсюдження усього програмного забезпечення лише у вихідних кодах має кілька підводних каменів, про які зазвичай не згадують.

Перше і найголовніше, модель OSS змушує розробників проектів наступних рівнів приймати рішення, які мали б прийматись на попередніх етапах. Що це за рішення? Наприклад, який компілятор використовувати? які опції вказати при компіляції? які версії бібліотек використати при лінкуванні? Під час збирання ПЗ для подальшого розповсюдження виникають сотні подібних питань. Логічно було б, якби такі рішення приймались людьми, що писали той код, тобто розробниками вищих рівнів. Але, в інноваційному лінуксовому світі такі рішення приймаються на нижчому рівні, мейнтейнерами пакунків у дистрибутивах. Тими людьми, яким не відомо достеменно, як працює код, проте вони вміють збирати rpm’и. Навіть якщо вони щось таки дізнавалися про код, все одно розробники знають більше. Проте все одно саме збирачі пакетів приймають критичні рішення, від яких залежить швидкодія та стабільність кінцевого продукту. Це не свобода вибору. Це свобода якимось людям перевернути все догори дригом. (ще…)

Категорії: Linux Hate | Теґи:, , | Кометарів немає

Older Posts »