Жовтень 27th, 2008
Минулого до чотирьох з половиною сотень бейсиків додався ще один — Small Basic від Microsoft. Цього разу спеціально для дітей, щоб було на чому вчитися програмуванню. Середовище розробки максимально спрощене, але при цьому дуже красиве. Одне тільки автодоповнення яке гарне… (ще можна на офіційний скріншот глянути)
І мануал для цього чуда непоганий написали, і приколів поназбирали. Черепашку ту ж саму завели. Вона вміє по екрану ходити, залишаючи за собою слід. Малювати тобто.
Коротше всі в захваті. Малеча ганяє черепашку і завантажує фото з Flicr, старші покоління розказують одне одному байки про QBasic на 286-их машинах. Найсуворіші розповідають про GWBasic на ЕОМ радянського виробництва 
Але це тільки на перший погляд. Копнеш глибше — казка закінчується, вилазять численні баги. От про один з них я далі і розповім.
(ще…)
Категорії: програмування |
Теґи:Microsoft, Small basic, інтернаціоналізація, локацізація | Кометарів немає
Жовтень 25th, 2008
Питання про людиноподібних роботів, що стоять на сторожі державних кордонів стає все менш смішним. Цілком можливо, що років через п’ять-десять в армії США буде служити досить багато всякорізних механічних створінь. Принаймі, Пентагон активно працює в цьому напрямі. Цього тижня, наприклад, було оголошено конкурс на розробку так званої Multi-Robot Pursuit System, що українською звучало б, мабуть, як “Комбінована автоматична система переслідування”.
Вказується, що метою проекту є “створення програмного забезпечення та системи сенсорів, які б дозволили команді роботів визначати присутність людини в певному приміщенні”. Далі наведено детальніший опис. Схоже, автори, надивившись на надто розумні пилососи та горщики з квітами, вирішили це якось і до війни пристосувати. Вони уявляють собі зграю від трьох до п’яти залізних “собак”, здатних виконувати “зачистку” приміщення. За наказом оператора роботи мають знаходити в приміщенні вказаних людей та нейтралізовувати їх. Особливо зазначено, що собачки мають відрізняти солдата-оператора від інших non-cooperative human subject. В ідеалі від системи вимагають здатності до автономного функціонування: щоб роботи в незнайомому приміщенні орієнтувались, одне одному поле зору не перекривали, та самі могли рішення приймати, в кого стріляти (згідно системи приорітетів).
Отак, не більше, не менше. Блогерський народ найбільше фразою про автономність зацікавився, зразу почали про Термінатора згадувати, повстання машин і все таке.. Дописи англійською тут і тут, а ще тут російською пара слів. Втім, покищо це фантастика, так само як і зображення для посту. Це був Wood robot 2 by ~nancynismo on deviantART
Категорії: Життя |
Теґи:AI, DARPA, robots | Кометарів немає
Жовтень 23rd, 2008
В пошуках роботи знайшов одну цікаву вакансію, Duty Unix Administrator. От як вона виглядала:
IT-компания Innovative Marketing Ukraine предлагает присоединиться в свою команду на позицию Duty Unix Administrator.
[бла-бла-бла]
Вы столкнетесь со следующими функциональные обязанностями:
- обеспечение работоспособности серверов и сервисов компании;
- эскалация проблем согласно установленным процедурам;
- настройка базовых сервисов под управлением FreeBSD;
[далі ще трохи тексту]
Ну, те, що там закінчення у слів місцями не ті, що треба, то біс з ним, у всіх буває. Але, знаєте що означає таке розумне і красиве слово “ескалація”? Я, наприклад, знаю. І Яндекс також має визначення:
Эскалация (англ. escalation), расширение, наращивание (вооружений и т. п.), распространение (конфликта и т. п.), обострение (положения и т. п.).
Коротше, компанія настільки сувора, що має встановлені процедури для погіршення і розповсюдження виникаючих проблем З іншого боку, може, вони просто скромно не вказали, що ескалацію проблем слід проводити на серверах конкурентів?
Категорії: Життя |
Теґи:duty UNIX administrator, escalation, гумор | Кометарів немає
Жовтень 16th, 2008
Новина: Завершився конкурс на кращий вірус для UNIX-систем Єдиний учасник конкурсу отримав приз, не побоявшись показати публіці своє звірятко. Публіка інтенсивно чухає потилиці, намагаючись оцінити досягнутий результат
Оринінальну розробку можна взяти на сайті конкурсу. . Я дозволив собі дещо розвинути ідею автора, мій варіант лежить тут, саме його і раджу скачати.
Інструкція з використання: розпакувати архів, виконати make. Перейти в директорію bin, там буде три файли: miklyvir, atest1 та atest2. Це, відповідно, “батько” вірусу та пара тестових файлів — “жертви”. Запускаєте ./milkyvir, він заражає atest1 (перший ліпший неінфікований файл у директорії). Запускаєте ./atest1, він інфікує atest2. Результати можна подивитися в hex-редакторі.
Попередження #1: вірус інфікує перший “здоровий” виконуваний файл, який знайдеться в поточному каталозі. Тому краще запускати, знаходячись в каталозі milkydir/bin/. Інакще, самі розумієте… Антивірусу не передбачено 
Попередження #2: Вбудований в mc hex-редактор занадто інтелектуальний. Він показує лише першу частину файлу (тіло вірусу), а оригінальну програму і підпис приховує. Така сволота..
Попередження #3: Про всяк випадок, грайтеся з ним під звичайним акаунтом, а не під root.
Принцип дії. Наполегливо раджу заглянути у вихідний код, там дуже багато коментарів, одразу все стає ясно. Основна ідея наступна. “Батько” вірусу, якщо його запустити знаходить у поточній директорії ELF-файл — жертву і заражає його: записує на початок тіло вірусу. Тепер, коли ви запустите інфікованй файл-жертву, насправді виконається вірусу. По-перше, він спробує знайти і заразити ще якийсь файл. По-друге, виконає оригінальний файл, щоб ви нічого не помітили. В кінець зараженого файлу додається слово “Moloko” — ознака того, що файл заражено, щоб не інфікувати цей файл при наступних запусках. Молоко так часто згадується, бо автор цього створіння виступає під ніком Весёлый Молочник.
Зрозуміло, що реальну шкоду звірятко наврядчи може принести: звичайний користувач не має права на запис у /bin. Але формально все правильно — воно розмножується без відома власника ЕОМ.
Таке от життя в електронному просторі
Категорії: Життя |
Теґи:linux, вірус | Коментарів: 4s
Жовтень 15th, 2008
Беремо меню з MacOS, праву панель від Vista, ще верхню панель від Gnome, все старанно перемішуємо… Вуаля, ось що вийде:
(ще…)
Категорії: linux |
Теґи:linux, дизайн | Кометарів немає
Жовтень 11th, 2008
За поточними справами забув написати про одну цікаву подію. У нашому слов’янському інтернеті вона чомусь лишилася майже непоміченою. Мабуть, вистачало інших інформприводів. Так от, на початку місяця великі вожді електронних племен обмінялися парою віртуальних ударів (після чого їх вірні воїни трохи погризлися на формумах).
Почав Балмер. Виступаючи на якійсь там конференції в Лондоні, він анонсував появу вже цього листопаду нової ОС від Microsoft. Сказано було дуже мало, “щоб не зіпсувати сюрприз”. Нова система називатиметься Windows Cloud, і, відповідно назві, буде реалізовувати концепцію cloud computing.
Що собою являє отой cloud computing, ніхто достеменно не знає, хоча розумні люди навіть намагаються писати великі і не дуже статті (російською та ангійською). Кажуть, що це коли інтерфейс програми знаходится на машині користувача, а самі обчислення виконуються десь на далекому сервері, “у хмарах”. Перше, що спадає на думку, це, звісно, поєднання Google Chrome + Gmail + Office + всякі інші гуглові сервіси. Хто уважніше слідкує за прес-релізами відомих компаній, згадають Adobe Air. Особливо підкреслюється, що в такому випадку комп’ютер користувача не потребує великих обчислювальних потужностей: вони задіюються на сервері, якщо виникає потреба (і тут у пам’яті спливає термін GRID). Ну, а найдосвідченіші, як засновник Oracle Ларрі Елісон, зізнаються, “захмарні обчислення” є лише модним словом: “Найцікавіше те, що цей термін застосовується до всього, що ми бачимо навколо. Комп’ютерна індустрія більш вразлива до модних тенденцій, ніж сама жіноча мода. Може я ідіот, але я геть не розумію, про що йдеться. Дурість це все. І коли воно вже скінчиться?”
Повернемося до Балмера. Очевидно, він мав на увазі щось типу тонкого клієнту, з якого користувачі зможуть користуватися акаунтом на Windows Live. При цьому всі документи теж, мабуть, мають зберігатися десь там, на сервері. Для того, щоб користувачі могли редагувати їх будь-де, “навіть у інтернет-кіосках”. Також Балмер пообіцяв, що такий софт буде зручнішим, ніж “те, що запускається в браузері”.
Журналісти Guardian запитали у Річарда Столмена, що він про це думає. Старий не був оригінальним:
Не слід застосовувати web-програми для своїх обчислень, бо при цьому ви втрачаєте контроль. Це так само погано, як і використання пропрієтарного софту. Власні обчислення слід виконувати лише на власному комп’ютері з власною копією програми, що не порушує ваші права. Використовуючи пропрієтарну програму, розміщену на якомусь віддаленому сервері, ви лишаєте себе захисту. Ви повністю опиняєтесь в руках того, хто писав ту програму.
Коли вам скажуть про неминучість такого — знайте, це слова людини, що будує свій бізнес, розвиваючи таку компанію.
Не знаю, як кому, а мені слова RMS (та статті на сайті GNU) все більше нагадують релігійні промови. Втім, недарма він зовні на священника схожий
Категорії: Життя |
Теґи:RMS, Windows, Windows Cloud | Коментарів: 1
Жовтень 11th, 2008
Негативні роздуми про долю open source ні в якому разі не слід писати так, як це зробив Андрей Зубинский у дописі в блогах “Компьютерное обозрение”. Чому? Спочатку нам розповідають про пару не дуже адекватних людей, які десь там встановлювали Ubuntu на нестандартне обладнання. Не дивно, що в них нічого не склалося, але історія вийшла непогана: трохи прикольна, трохи повчальна. Варто було б нею і закінчити, натомість думка автора несподівано виконала крутий віраж. Від маленького київського магазину він переходить до американських мегакорпорацій, що викидають на вітер сотні тисяч баксів, спонсуючи open source. Ну, і якісь “невтішні” висновки на завершення. Коротше, в огороді бузина, а в Києві дядько. Як можна було пов’язати в одній статті Canonical, IBM на пару недоумків? Зрозуміло ж, що як людина не адекватна, то вона будь-яку систему завалить і ніщо не врятується…
Категорії: Життя |
Теґи:open source | Коментарів: 1
Жовтень 8th, 2008
У якості доповнення до вчорашнього посту. Rob Weir (співголова OASIS, місця, де розробляється ODF, представник IBM) у своєму блозі звернув увагу на збільшення кількості представників Microsoft на загальносвітових засіданнях комітету зі стандартизації.
З тих часів [2006 р.] представництво Microsoft постійно збільшується, і зараз доходить до 20-50%. І це без урахування всяких “незалежних” компаній та консультантів, найнятих Microsoft для написання OOXML конверторів або для консультування з питань OOXML. Я рахував лише тільки тих людей, у яких на бейджах написано “Microsoft” або “Ecma”.
Думаю, в історії SC34 не знайдеться іншого такого випадку, коли б одну компанію представляло б більше однієї людини. Всі присилають по одному. IBM одного разу прислало пару. Microsoft засилає своїх десятками.
Категорії: Життя |
Кометарів немає
Жовтень 7th, 2008
Війна навколо стандартів на офісні документи дійсно не закінчується. Черговий викид лайна стався в Норвегії. Група тамтешніх “експертів” подали у відставку, протестуючи проти прийняття OOXML. Мабуть, детальні причини такого рішення описані у відповідному відкритому листі. Правда, лист той якогось біса паписано норвезькою (чи то вони так тихцем гуглоперекладач піарять). Ну, не суть важливо.
Я тут спробував повторити нещодавній гроклавський фокус і подивитися, на кого працюють герої дня. І, знову ж таки, не отримав нічого дивного. Information wants to be free:
Отже: Семеро представляють організації, що розповюджують Linux, ще по одному з Opera та IBM. Ага, ще один взагалі з OpenOffice. Компанія реально може позмагатися в гидотності з нашим українським Конституційним Судом. Невже реально хтось думав, що ці люди коли-небудь погодяться затвердити OOXML?
Категорії: linux |
Теґи:Norwegia, ODF, OOXML | Коментарів: 2s
Жовтень 4th, 2008
Майже випадково натрапив на старий (від першого лютого) пост Мігеля Ікази. Він там висловлює власну думку про війну форматів, і, зокрема, про обсяг специфікації формату, запропонованої Microsoft:
Основне запереченя проти OOXML полягає в тому, що специфікація є “занадто великою”. Нібито 6000 сторінок занадто багато для специфікації і що це заважатиме третім сторонам від реалізовувати підтримку стандарту.
Насправді, це, мабуть, насправді є скоріше перевагою. Варто згадати, що протягом багатьох років ми намагались отримати як можна більше інформації про ці стандарти.
Наприклад, дуже давно, коли я працював над Gnumeric, суттєвою проблемою була відсутність інформації про функції і формули в Excel. В наявній тоді літературі це все було описано дещо неповно.
В описі OOXML опису формул та функцій присвячено 324 сторінки.
В початковому зверненні до робочої групи ECMA TC45 ця інформація була відсутня. Jody Goldberg та Michael Meeks (представники Novell у TC45) запросили її та включили до опису стандарту. Я вважаю це перемогою. Ці 324 сторінки (майже половина опису ODF) — перемога для всіх.
В залежності від того, як рахувати, в ODF на опис формул відведено від 4 до 10 сторінок. Очевидно, геть неможливо написати програму для обробки таблиць, використовуючи лише цей опис.
Щоб написати програму для роботи з таблицями в форматі ODF, доведеться додатково вивчати вихідні коди існуючих реалізацій (OpenOffice.org, Gnumeric), або відкриту документацію Microsoft, або , як це не смішно, OOXML.
(ще…)
Категорії: linux, програмування |
Теґи:Miguel de Icaza, ODF, OOXML, Sun | Кометарів немає
